Вступ до ВУЗу є найрозповсюдженішим приводом для хабаря – опитування
Прес-реліз від 06.10.2008

Інститут Горшеніна представив результати всеукраїнського телефонного опитування «Корупція у вищій школі», яке проводилось з 22 по 28 вересня 2008 року у всіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі. Всього, згідно випадковій вибірці, було опитано 1000 респондентів у віці 18 і більше років, які  самі навчаються або чиї діти навчаються у вищих навчальних закладах на бюджетній основі. Квотами у вибірці були: вік і стать. Погрішність репрезентативності дослідження не перевищує +/- 3,2%.

Згідно даних дослідження, 63,5% українців (з тих, хто сам навчався або чиї діти навчалися у вищих навчальних закладах), доводилось дарувати подарунки або платити гроші викладачам або керівництву вузів. Не мали такої практики лише 26,1% опитаних.   При цьому приблизно така ж кількість (63,7%) розцінюють це  власне як хабар. В той же час,  дані червневого опитування Інституту Горшеніна щодо корупції в середній школі, свідчать про те, що подарунки шкільним вчителям та керівництву вважають хабарем лише 10% українців, а більшість батьків (81,8%) ставляться до цього  як до прояву уваги до шкільних педагогів. Отже,  українці лояльно ставляться до необхідності дарити подарунки, поки їхня дитина  перебуває у шкільному віці, і досить неоднозначно розцінюють цю ж необхідність в контексті вузу.

Цікаво, що факт дачі хабаря  у вузі для більшості респондентів не є поодиноким. Часто це доводиться робити 10,3% українців, а час від часу – 76,1%, і лише 11,2% це роблять зрідка, решті важко відповісти на це питання. При цьому найчастіше ініціативу дати хабар проявляють самі батьки або студенти (33,1% давали хабар з власної ініціативи, 36,4% - з ініціативи старости або інших представників студентського самоврядування). Приблизно кожен п’ятий хабар (19,3%) дається з ініціативи представників вищого навчального закладу.

В переліку приводів для хабаря лідирує вступ до вищого навчального закладу  - з цієї нагоди давалися 42,3% хабарів. Далі йдуть  успішне складання іспитів і заліків (24,7% та 11,5% відповідно) та загроза відрахування з вузу – 6,7%, інші приводи  - 0,8%, решті – 14% опитаним важко відповісти на це питання.

Коментуючи отримані дані, керівник call-центру Інституту Горшеніна МАРИНА ТКАЧЕНКО відзначила: «Корумпованість  вищої школи  вказує на те, що ринкові інтереси та академічні цінності – речі погано співмірні. Корумпованість – це головний  негативний ефект комерціалізації вузів, зворотній бік освітнього ринку. Якщо існують освітні послуги, і вони мають ринкову ціну, чому б не включити до прейскуранту лояльність викладача, високі оцінки, диплом та вчений ступінь? Відсутність державної політики в галузі освіти, нез’ясованість правил гри на ринку, конкурентний тиск з боку комерційних вузів призвели до того, що  навіть в «старих» університетах та інститутах корупція стала повсякденністю і навіть не викликає суспільного осуду».